Новини

6-7 квітня в Києві відбулася досить визначна у медичному світі подія - ХІХ Національна школа гастроентерологів, гепатологів України, під час роботи якої значну увагу було приділено розгляду сучасних підходів до профілактики, діагностики та лікування хронічних захворювань печінки та їх ускладнень.

У своєму виступі науковий керівник XIX Національної школи гастроентерологів, гепатологів України, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров'я України за фахом «Гастроентерологія», завідувач кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії НМАПО ім. П.Л. Шупика (м.Київ), член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Наталія Вячеславівна Харченко зазначила:

- В даний час переконливо доведена ефективність застосування у пацієнтів з НАЖХП урсодезоксихолевої кислоти (УДХК), адеметіоніна, L-карнітину, а також природного потужного антиоксиданту глутатіону (Гепавал^®). Слід зазначити, що глутатіон є одним з найбільш вивчених антиоксидантів в світовій клінічній практиці. Тільки в базі даних бібліотеки Кокранівської співпраці зібрано понад 2000 систематичних оглядів і досліджень по вивченню застосування глутатіону, а в базі даних MEDLINE міститься майже 140 000 згадок про результати його біохімічних, експериментальних і клінічних досліджень. Пероральне застосування глутатіону (Гепавал^®) підвищує його рівень в тканинах у пацієнтів з НАСГ і закономірно призводить до зниження рівнів маркерів оксидативного стресу. У недавньому дослідженні (Makoto et al., 2016) було показано, що пероральний прийом глутатіону протягом 3 міс. знижує рівень АЛТ і гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) в крові пацієнтів з НАСГ. Застосування глутатіону також забезпечувало зниження рівня маркера оксидативного стресу 8-гідрокси-2-дезоксигуанозина в крові пацієнтів з НАСГ на 45%. Встановлено, що крім поліпшення функціонального стану печінки призначення глутатіону сприяє ефективному зниженню рівнів маркерів фіброзу печінки (J. Gao et al., 2002).

Завідуюча кафедрою гастроентерології Харківської медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор Тетяна Дмитрівна Звягінцева висвітлила у своєму виступі таку актуальну проблему сучасної гепатології, як ведення пацієнтів з нециротичним фіброзом печінки (НФП):

- Стандартного лікування НФП не існує, тому в даній ситуації вдаються до антифібротичної терапії засобами, що уповільнюють фіброгенез. До них відносяться:

• антиоксиданти (бетаїн, глутатіон, пробукол, N-ацетилцистеїн);
• гепатопротектори (УДХК, S-аденозилметионин, бетаргін, глутатіон, есенціальні фосфоліпіди);
• засоби, що знижують активність фактора некрозу пухлини (пентоксифілін, адипонектин, інфліксімаб).

В останні роки особливу увагу привертає можливість використання в гепатології потужного природного антиоксиданту глутатіону (Гепавал^®), який впливає на різні ланки формування ФП. Антифіброгена дія глутатіону реалізується завдяки двом основним механізмам: по-перше, він інактивує вільні радикали і продукти перекисного окислення в клітинах печінки, а по-друге - пригнічує індуковані трансформуючим фактором зростання β (TGF-β) фіброгенні ефекти, блокуючи мітоген-активуючі протеїнкінази ( I. Shimizu et al., 2010).

Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри внутрішньої медицини № 1 Харківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Олег Якович Бабак присвятив свою доповідь новим можливостям застосування гепатопротекторів в лікуванні патології печінки:

- Оскільки при ураженні печінки порушуються всі її функції, то доцільно використовувати комплексні лікарські засоби, які впливають на всі ключові ланки патогенезу при різних пошкодженнях органу і при цьому не вступають в антагоністичні взаємодії з препаратами базисної терапії. Саме таким препаратом є Гепадиф^® - універсальний комбінований гепатопротектор з синергічною дією на всі ланки патогенезу захворювань гепатобіліарної системи.

Гепадиф^® закономірно може розглядатися в якості універсального гепатопротектора, оптимального для стартової емпіричної терапії: на першому етапі здійснюють внутрішньовенні інфузії препарату протягом 5-10 днів, на другому - застосовують його у формі капсул протягом 4-6 тижнів. В ході лікування можливе точкове посилення ефекту в залежності від провідного синдрому. В такому випадку Гепадиф^® можна призначати в комплексі з гепатопротекторами, що мають інші механізми дії. Так, при провідному значенні в клінічній картині холестатичного синдрому Гепадиф^® можна комбінувати з препаратами УДХК, токсичного ураження печінки - з глутатіоном (Гепавал^®), патології мембран гепатоцитів - з ессенціальними фосфоліпідами. Терапію дифузних захворювань печінки доречно починати зі «стартових» гепатопротекторів, припиняти виявлені симптоми, що дає можливість паралельно проводити цільове обстеження пацієнтів.