15 жовтня у м. Києві відбулася науково-практична конференція «Актуальні питання надання медичної допомоги хворим з КО-інфекцією: туберкульоз, ВІЛ-інфекція, гепатити». Організаторами цієї події є МОЗ України, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця (кафедра інфекційних хвороб, кафедра фтизіатрії та пульмонології), Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України. Компанія «Валартін Фарма» виступила спонсором цього заходу.

У роботі конференції взяли участь практикуючі лікарі та провідні науковці з усіх областей України.

Програма науково-практичної конференції охопила найактуальніші питання сучасної інфектології:

• вірусні гепатити з гемоконтактним механізмом передачі;
• ВІЛ-інфекція;
• туберкульоз;
• проблеми ко-інфекції: ВІЛ-інфекція + туберкульоз, ВІЛ-інфекція + гемоконтактні вірусні гепатити, туберкульоз + гемоконтактні вірусні гепатити, інші варіанти перебігу;
• проблеми надання медичної допомоги хворим із ВІЛ-інфекцією, туберкульозом, вірусними гепатитами з гемоконтактним механізмом передачі та їх комбінацією.

У межах програми науково-практичної конференції д.м.н., професор, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Івано-Франківського національного медичного університету Пришляк Олександра Ярославівна представила доповідь «Хронічний гепатит С: діагностика та лікування». У першій частині доповіді була представлена клінічна картина хронічного вірусного гепатиту С (ХВГС) з урахуванням особливостей перебігу, характерних для Західного регіону, а також діагностичні й лабораторні критерії включення пацієнтів до терапії. Далі доповідачка розповіла про існуючі схеми терапії ХВГС. Особливу увагу було приділено досвіду застосування першого українського пегільованого інтерферону ф-2b «Альфапег» на базі обласної інфекційної лікарні м. Івано-Франківська. Станом на жовтень 2014 року комбінованою терапією пегінтерфероном («Альфапег») і рибавірином («Лівел») було проліковано близько 20 пацієнтів із діагнозом хронічний ХВГС. Серед пролікованих пацієнтів 90% становили пацієнти з 1 генотипом (підтипи 1а, 1b), 10% — пацієнти з 2 і 3 генотипами. Серед пролікованих пацієнтів ефективність лікування (відсутність вірусу після терапії) спостерігалася у 74% пацієнтів із 2 і 3 генотипами та у 59% пацієнтів із 1 генотипом. Ці дані відповідають міжнародним показникам ефективності зарубіжних пегільованих інтерферонів.

Щодо переносимості терапії «Альфапегом»: у пацієнтів спостерігався грипоподібний синдром, як правило, на перших ін'єкціях, а також зміни з боку крові (лейкопенія, тромбоцитопенія), які не потребували зниження дози або припинення терапії.

Результати, озвучені доповідачкою, свідчать про те, що препарат «Альфапег» рекомендований пацієнтам із ХВГС різних генотипів.