24 жовтня у Львові відбулася науково-практична конференція «Актуальні питання гепатології», організаторами якої виступили кафедра інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та КП Львівської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня».

Науковці, представники громадських організацій та лікарі-практики з усіх областей Західної України зібралися у Львові для обговорення актуальних питань терапії вірусних гепатитів, обміну досвідом та напрацюваннями. Порушено питання, що стосуються клінічної практики, фармакоекономіки тощо. У цій публікації ми висвітлимо ключові доповіді, які, на думку редакції, можуть становити найбільший інтерес для аудиторії «Щотижневика АПТЕКА».

Робота науково-практичної конференції розпочалася з проведення пресконференції, під час якої озвучено основні проблеми низького охоплення пацієнтів лікуванням. Олександр Зінчук, професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (далі — ЛНМУ), звернув увагу, що гепатити, які передаються парентеральним шляхом (гепатити В і С), часто переходять у хронічну форму. Так, близько 10% випадків гострого гепатиту В переходять у хронічну форму, а для гепатиту С цей показник становить 80%. В Україні кількість пацієнтів із хронічними формами цієї патології дуже велика. У багатьох хворих спостерігається постійне прогресування захворювання.

З метою протидії поширенню патології у 2013 р. прийнято Державну цільову програму профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів. Попри прогресивність цього кроку, ще багато потрібно зробити. Так, у Львівській області проживають сотні пацієнтів, які не отримали доступу до лікування. Коштів, виділених у межах цієї програми, наразі достатньо для терапії не більше ніж 10% хворих. Одним із чинників, що заважає ефективно протидіяти захворюванню, — висока вартість препаратів.

Як зазначив А. Зінчук, раніше в Україні були доступні лише дорогі імпортні ліки, проте останніми роками на ринку з’явився вітчизняний препарат для лікування вірусного гепатиту С — АЛЬФАПЕГ, на який медична спільнота покладає великі надії.

Василь Копча, професор, доктор медичних наук, відповідальний секретар всеукраїнського науково-практичного медичного журналу «Інфекційні хвороби», обґрунтував актуальність проблеми. Однією з найбільш серйозних небезпек є те, що вірусний гепатит досить довго розвивається непомітно, і лише цілеспрямоване обстеження дозволяє виявити факт інфікування. За даними ВООЗ, сьогодні в Україні близько 1,2 млн пацієнтів із вірусним гепатитом. Однак, за словами професора, це лише надводна частина айсберга, і насправді хворих значно більше.

Лікування вірусних гепатитів включає застосування інтерферонів, і до недавнього часу в Україні вони були представлені лише 2 брендами. Проте вартість такого лікування дуже висока. Тому, безсумнівно, проривом можна вважати появу українського аналога, який за дією нічим не поступається імпортним, але суттєво дешевший, а отже, більш доступний для наших пацієнтів. Це дуже важливий аспект, оскільки необхідно розуміти, що хворих, які підпадають під дію державної програми, меншість, — решта змушені оплачувати лікування самостійно.

Оксана Хухліна, професор, доктор медичних наук, завідувачка кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинського державного медичного університету, розповіла про досвід застосування в клінічній практиці першого українського пегінтерферону — АЛЬФАПЕГУ. Так, на сьогодні досвід застосування АЛЬФАПЕГУ в клінічній практиці становить 1 рік. За словами О. Хухліної, вони задоволені результатами, зокрема це стосується таких показників, як ціна/ефективність, переносимість, покращення якості життя пацієнтів.

Серед пріоритетів роботи щодо поліпшення епідеміологічної ситуації О. Хухліна наголосила на необхідності підвищення частки раннього виявлення вірусного гепатиту, який, як правило, маскується під інші захворювання.

Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради із захисту прав та безпеки пацієнтів, зазначив, що проблема лікарського забезпечення населення препаратами для терапії вірусного гепатиту продовжує залишатися актуальною. Окрім високої вартості лікування, існує також проблема переносимості терапії.

Він повідомив, що питання доступності лікування вірусного гепатиту було піднято Всеукраїнською радою із захисту прав та безпеки пацієнтів на Парламентській асамблеї Ради Європи. Асамблея видала письмову Декларацію (№ 544), яка містить звернення до уряду України із прямим закликом привести в порядок бюджет охорони здоров’я з метою забезпечення пацієнтів у важкому стані необхідним лікуванням. Так, перспективним з точки зору збільшення охоплення пацієнтів терапією є широке застосування вітчизняного пегінтерферону.

Далі відбулася конференція, на якій були представлені доповіді, присвячені лікуванню вірусних гепатитів, а також питанням соціального та фармакоекономічного характеру. Її відкрив В. Копча доповіддю, присвяченою досвіду застосування АЛЬФАПЕГУ при хронічному вірусному гепатиті С.

Проблема лікарського забезпечення пацієнтів у Тернопільській області стоїть дуже гостро. У 2013 році лікування потребували 500 пацієнтів, при цьому в рамках Державної програми надійшли медикаменти, яких було достатньо для лікування 6 хворих. Поява на ринку вітчизняного пегінтерферону є важливою подією. Він розповів про власний досвід застосування АЛЬФАПЕГУ (АЛЬФАПЕГ + ЛІВЕЛ) (Клініка інфекційних хвороб, Тернопіль, і Гастроентерологічна клініка, Харків). Пацієнти переносили лікування загалом добре, виявлені побічні ефекти характерні для терапії закордонними пегінтерферонами (депресія, імуногенність, псевдогрипозний синдром тощо).

На підставі представлених даних В. Копча зробив висновок, що застосування комбінації АЛЬФАПЕГ + ЛІВЕЛ є повноцінним методом лікування хворих на вірусний гепатит С, зокрема генотипом В1; швидка вірусологічна відповідь (ШВВ) не залежить від статі пацієнтів та вірусного навантаження, і у його пацієнтів склала 96%.

Наступна доповідь конференції, представлена Олександром Зінчуком, була присвячена тиреоїдитам, індукованим застосуванням інтерферонів, що є (згідно з літературними даними) найпоширенішою побічною реакцією тривалого застосування інтерферонів. Він зупинився на класифікації побічних ефектів, що розвиваються на фоні застосування інтерферонів, а також частоті припинення лікування. О. Зінчук детально розповів про клінічні прояви вказаної групи патологій щитоподібної залози.

О. Хухліна розповіла про можливості мембранопротекторної терапії супроводу при хронічному вірусному гепатиті С під час проведення противірусного лікування. Патологічні процеси, що відбуваються при розвитку хронічного вірусного гепатиту, призводять до метаболічних порушень і порушення цілісності мембран.

Доповідачка розповіла про важливість призначення комбінованих гепатопротекторів, таких як ГЕПАДІФ, адже в переважній більшості випадків хронічний вірусний гепатит С є коморбідним захворюванням. Особливо застосування ГЕПАДІФА (тривалий курс, лише у формі капсул) актуальне при цукровому діабеті II типу (через розвиток жирової дистрофії печінки). Для протидії оксидативному стресу доцільне застосування препаратів, діючою речовиною яких є L-глутатіон, — наприклад, ГЕПАВАЛУ. Також як допоміжна терапія при лікуванні вірусного гепатиту С виправдане застосування препаратів рибонуклеїнової кислоти (НУКЛЕКС).

Доповідь, присвячену запобіганню розвитку депресії у пацієнтів із хронічним вірусним гепатитом С під час проведення противірусної терапії, представила Ольга Ворожбит, доцент, кандидат медичних наук. Наразі встановлено, що, окрім впливу лікування, депресивну дію на пацієнта має і сама вірусна інфекція. При лікуванні депресії одним із головних завдань є зниження ризику загострення та повторних нападів депресії. Фахівцям важливо звертати увагу на прояв симптомів, які найчастіше спостерігаються на 4–12-му тижні терапії, хоча відомі випадки загострення захворювання і на пізніших термінах (рік). При цьому необхідно пам'ятати про правильний підбір препаратів, оскільки не всі лікарські засоби сумісні з терапією вірусного гепатиту.

В. Сердюк актуалізував проблему низького охоплення населення державною програмою. За його словами, сьогодні наша країна може забезпечити лікування лише кожного десятого пацієнта. Україна, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, а також Конвенцію про права людини, рухається в напрямку досягнення достатнього рівня охоплення пацієнтів терапією. При цьому завдання держави — ефективне використання бюджетних коштів.

Доступність вітчизняного пегінтерферону АЛЬФАПЕГ дозволяє заощаджувати практично половину вартості лікування порівняно із закордонними пегінтерферонами. В. Сердюк зазначив, що Міністерству охорони здоров'я потрібно негайно звернути увагу на ці можливості, які дозволять суттєво збільшити кількість пацієнтів, які підпадають під дію програми.

В. Сердюк також розповів про проведення Всеукраїнською радою із захисту прав і безпеки пацієнтів експертизи реєстраційних матеріалів препарату АЛЬФАПЕГ. За його словами, це безпрецедентний випадок відкритості, коли компанія сама звернулася за незалежною експертизою до громадської організації (детально про проведення експертизи реєстраційних матеріалів препарату АЛЬФАПЕГ можна прочитати в «Еженедельнике АПТЕКА» № 41 (962) від 20.10.2014 р.).

Результати постреєстраційного клінічного моніторингу застосування препарату АЛЬФАПЕГ у комплексній терапії хронічного вірусного гепатиту С були представлені в доповіді Андрія Семенова, менеджера з групи препаратів рецептурного бізнес-юніту ТОВ «ВАЛАРТІН ФАРМА». Наразі терапію українським пегільованим інтерфероном отримали та отримують понад 500 пацієнтів, серед них хворі, які вперше розпочали лікування, а також ті, хто вже проходив терапію із застосуванням лінійних інтерферонів або інших пегінтерферонів.

У доповіді представлені дані результатів лікування осіб із вперше встановленим діагнозом хронічного вірусного гепатиту С, які пройшли повний курс терапії АЛЬФАПЕГОМ і ЛИВЕЛОМ (рибавірин), — 1-ша група (50 пацієнтів), і пацієнтів, які отримують терапію наразі, — 2-га група (157 пацієнтів). 85% пацієнтів 1-ї групи мають діагноз хронічний гепатит С 3-го генотипу, 60% пацієнтів 2-ї групи — хронічний гепатит С 1-го генотипу.

Проведений моніторинг свідчить про задовільну переносимість терапії, у 14% пацієнтів не спостерігали побічних ефектів. Немає даних про випадки зупинки лікування через погану переносимість. Виявлені побічні ефекти є стандартними для терапії пегінтерферонами (лихоманка, сухість шкіри тощо).

А. Семенов представив дані ефективності лікування першим вітчизняним пегінтерфероном. Вірусологічна відповідь у пролікованих пацієнтів була наступною: швидка вірусологічна відповідь — 54,9%, рання вірусологічна відповідь — 69,7%, відповідь наприкінці лікування — 96% пацієнтів. У 1-й групі у 88,6% пацієнтів спостерігалася нормалізація активності трансаміназ наприкінці терапії. Таким чином, у 1-й групі (пацієнти, які завершили лікування) АЛЬФАПЕГ показав високий рівень ефективності та безпеки порівняно з літературними даними щодо застосування оригінальних пегільованих інтерферонів при терапії хворих на хронічний гепатит С, інфікованих 1-, 2- та 3-м генотипами вірусу.

У 2-й групі (переважають хворі з 1-м генотипом хронічного гепатиту С) у осіб, які зараз проходять терапію, швидка вірусологічна відповідь спостерігалася у 52,4% випадків, рання — у 63,8% випадків. Нормалізація активності трансаміназ відзначена у 78% хворих.

Аналіз даних показників у пацієнтів із хронічним вірусним гепатитом 1-го генотипу демонструє: показники швидкої та ранньої вірусологічної відповіді — 49,1% і 60,4% відповідно, нормалізацію активності трансаміназ на 4-му тижні у 45,9%, на 12-му тижні — у 70% пацієнтів.

Виходячи з отриманих результатів, можна говорити про сприятливий прогноз терапії у пацієнтів 2-ї групи, включаючи і тих із 1-м генотипом (несприятлива форма хронічного гепатиту С). Профіль і частота побічних ефектів у пацієнтів не відрізняються від загальноприйнятих і не потребують корекції дози або відміни препарату. Це дозволяє говорити про позитивний прогноз терапії.

На конференції було представлено доповідь Олександри Прышляк, професора, доктора медичних наук, присвячену розвитку вірусного цирозу печінки. Незважаючи на проведену спеціалістами роботу, розвиток цієї патології — одна з основних проблем, яка виникає на фоні вірусного гепатиту.

Також спеціалістами були висвітлені проблеми корекції гематологічних порушень, які виникають на фоні терапії пегільованими інтерферонами. Особливу увагу приділили проблемам нейтропенії, анемії та тромбоцитопенії, а також шляхам їх корекції.

У заключній доповіді, представленій Ольгою Скоріною, головою юридичного департаменту Всеукраїнської ради із захисту прав і безпеки пацієнтів, була детально висвітлена проблема забезпечення доступу пацієнтів до терапії та розподілу між ними лікарських засобів в умовах обмеженого фінансування державних закупівель. На думку доповідача, вирішення цієї проблеми полягає у формуванні комплексу етико-правових норм, якими повинні керуватися менеджери охорони здоров'я та лікарі. Це дозволить врегулювати процедуру доступу хворих до терапії.

ПІДСУМКИ

Скликана науково-практична конференція, яка зібрала на одній платформі клініцистів, вчених та представників громадських організацій, стала майданчиком для обговорення найбільш актуальних на сьогодні проблем, що стосуються лікування хронічних вірусних гепатитів. Висока вартість терапії, тяжкість протікання захворювання та інші фактори формують досить важку епідеміологічну ситуацію. Для належного забезпечення пацієнтів необхідним лікуванням системі охорони здоров'я необхідно виконати серйозну роботу. Однак сьогодні, з появою на ринку першого вітчизняного пегільованого інтерферону АЛЬФАПЕГ, на думку фахівців, перспективи стають більш обнадійливими.